Є люди.
Один син, той, що чотири рази тікав від строкової служби, узяв в руки РПГ та автомат, поїв, вдягнув шапку і пішов у саме пекло.
Другий син у розвідці, а ще потроху змінює командний склад, бо армія має бути сильною.
А мати під обстрілами годує захисників свого міста, які намагаються платити їй за каву.
Це родичі. Я їх знаю особисто. Мої герої.
А ще вона дає солдатам ключі від свого магазину, щоб відпочивали вночі. А вони, якщо щось і беруть, лишають гроші. Бо вони не російські мародери.
Вони мої герої

Ну якось так перемагають нацизм

Я перепрошую, а скільки особисто Путіних зараз обстрілюють Запорізьку АЕС?

Є у мене колега-болгарин, про якого мій колишній шеф казав, звичайно, англійською без обсценної лексики:"Вій й...бнутий. Якщо він від тебе щось вимагає, ти просто пересилай мені. Я сам з ним буду розмовляти. Не витрачай на нього свої нерви."
І от сьогодні цей чудовий дядько надсилає повідомлення:" Я знаю, що у вас є деякі перебої у діяльності, але чи не могли б ви терміново гадіслати план навчання клієнтів на 2022 рік та підписані контракти, які ви планували підписати минулої п'ятниці?"
Мій новий шеф - теж болгарин. Кричав на нього болгарською, але ми зрозуміли.

Тільки-но Дорогий сказав, що з боку Росії буде Мединський. Як припинити волати? Дитина ж поряд спить.

Четвертий спуск с сховище за день. Визволителі від нацистів за день
- поцілили у дитячий садок
- поцілили у дитбудинок з вихованцями
- переїхали дідуся
- поцілили у житлові будинки
- поцілили у машину з дитиною
Але нацисти (які не обстрілюють житлові будинки на Донбасі, з-за яких їм прилітає) - це ми.
Я чудово розумію, що ніхто, крім наших ЗСУ, не котики, що кожна країна (як Грузія) сама за себе, і США та ЄС переслідують власні цілі. Ніхто з них нам не янгол. От тільки факт є один і незаперечний - напала на нас Росія. І Білорусь. І тільки вони.

Що відрізняє ЗСУ від не ЗСУ на території України?
По-перше, вони не загарбники, а захисники.
По-друге, їх поважають і люблять співвітчизники.
По-третє, вони, на відміну від російських та білоруських "чоловічків", мають розпізнавальні знаки.
По-четверте, вони не тільки захищають, але й заспокоюють.
Давайте не будемо давати зайвої роботи нашим захисникам. Не панікуємо. Віримо у них і любимо їх!
Слава Україні!

А вони з Віслюком Апокаліпсису реально без скафандрів ідуть зустрічатися? Яке прикре самогубство

Щось на кшталт діагноза по аватарках. Хочу позаписувати пісні, які застрягають у моєму плеєрі. Приблизно по тижнях, бо десь так цей сказ і триває - як нежить. Висновок може бути один: здай посвідчення рокера, платівки Queen і заламінований квиток на концерт Роберта Планта. Не здам, звісно.
1) Верка Сердючка "Дольче Габана", "Ты уволен". Те, що я ранню творчість поважаю - факт. "Абрикоси" у концертній версії - одна з моїх найулюбленіших пісень взагалі. Але тут мабуть що був інший настрій. Раніше я ці пісні не слухала
2) Matchbox 20 "Bent". Я несподівано і впевнено вбила їх в пошук. Мабуть, на честь двадцятиріччя знайомства. І зникла на тиждень
3) Leonard Cohen "Here it is". Чудовий канадський пан, якому, як і Фреді, забули сказати, що пісні більше 6 хвилин погано ротуються на радіо. Ніхто не відміняв "Everybody knows" та "Future", але цього тижня так
4)Matchbox 20 "Stop". Думала, що вже нічогенько до голови не впаде, але сьогодні невипадкове. Мізантропія на марші. Люди навколо дратують мене до повної втрати емпатії. Окрім сина, звичайно

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра