Pfizer. Полтава. Такий от вакцинний туризм

Те саме чудове відчуття ненависті, коли ти прокидаєшся зранку в суботу, а у тебе підряд новини тільки за останній вечір:
- Данилевський побився з Миловановим
- НАБУ переслідувало СБУ, оскільки останнє викрало з Молдови суддю Чауса і не видає його компетентному органу для розслідування
- суд відновив на посаді беркутівця, звинуваченого у розстрілі Майдану

Ті, хто голосував "зате посміємося", вам, сука, смішно?
А я, сплачуючи цьому цирку щомісяця податків стільки, скільки пересічний зелекторат за життя не сплатив, не можу отримати вакцину, якою мені дозволила вакцинуватися гематолог. Tax payers are valued in Ukraine, THE Ukraine values Svaty-watchers. Ось так суб'єктність замінилася об'єкністю двомя українськими літерами маркетингового слогана.

Це була перша відпустка за декілька років, коли я не дивилася пошту і не дивилася робочі документи. На першому тижні мені дзвонили, але я не користувалася компом. Я не активувала data roaming і не вмикала wifi у ресторанах.
Це був відпочинок. Голова легка та вільна. Буде ще відпочинок

У неділю робили з сином щасливим мій розумний годинник - топали Києвом.
На Володимирській гірці необібрана шовковиця. Я не дуже впевнена, ща малий і знав, що воно таке - давно не бачила, щоб її продавали. Але побачив, як мама полізла на парапет (сукня біла до полу, балетки слизькі) і почала щось тягти до рота, і попросив і собі. Гарно попоїли.
У Маріїнському парку оркестр на сцені. Це чудово.
Там само новий дитячий майданчик - Vinci. Механічний інтерактив, купа всього нового, годину там провели замість стандартних 15 хвилин на звичних Бімбоках.
На Хрещатику почав сідати посеред дороги - втомився. Поскаче по боулдерах, як починаємо йти, сідає - втомився. Поскаче по інсталяціях, як починаємо йти, сідає - втомився.
Викупався у фонтані, замочив футболку. Тут дощ пішов. Іде до метро під теплим літнім дощем і страждає, що саме від фонтану футболка мокра. Що можна воді зверху, не можна воді з-під землі.
Ну і Всі.Свої. Пані та панове, щось з вами трохи не те стає. Питання щодо брендів лишаємо відкритим і на вашому маркетингу. Але питаннячко: де ж ви викопали всіх цих милих зумерів на касах, які так гарно пам'ятають совок? Обрала собі босоніжки, тут претензій нема - консультантка все дуже гарно організувала. Вона ж віднесла на касу на першому ж поверсі. Підходжу до каси і застаю там дівчину, яка намагається здобути свій тренч з резерву від касирки, яка проводить переоблік і взагалі не готова спілкуватися з клієнтами. Але ж тренч саме тут. І мої босоніжки також, з моїм іменем на коробці.
Ну добре, здобула я їх та пішла платити на другий поверх. Син відмовився повзти сходами, лишився сидіти внизу. Піднімаюся, застаю п'ять людей у черзі та трьох на касі, які, трясця, тренуються. Рівно у той момент, коли наплив і зачинена друга каса, вони тренуються. На зауваження не реагують. Підійшла клієнтка-іноземка, довелося звати четвертого, щоб говорив англійською (що, зумери?!). Коли до них підійшов хлопець з поверненням, кеші переповнилися кінцево. На моє питання, чи може хтось взяти мої гроші, мене відправили на нижню касу або почекати. Поставила коробку і пішла. Дякую, Всі.Свої, що вберегли від спонтанної покупки.
А "втомлена" дитина приїхала додому та побігла гуляти.

Не пам'ятаю, коли я востаннє була у кінотеатрі. Останнє велике кіно, яке я дивилася, була "Догма". На ноуті. Двадцятий принаймні перегляд.
"Тілоохоронець дружини кіллера" - це прекрасний треш у найкращих традиціях Догми та Дедпула. А можна я буду така сама, як Сальма Гайєк, у 54 роки?

Щодо датського футболіста: я не впевнена, чи дозволять йому грати професійно. Це інші навантаження.
Коли ми Заїтця 8 років тому забирали на 5 день після повного розкриття ребер та п'ятигодинної зупинки серця, спитали у хирурга, що йому не можна:" два тижні перевертатися на живіт та стрибати".
А з бабусею після кардіостимулятора я добу сиділа. Дрібниця, але.
Jump they say.
Mom jump the wave, catch the ball, sun in the sky! - син мій, любов мого серця англійською мені мовою каже.
Датський хлопче, найгірше - то коли тебе б не було, а вони б знали, що ти міг би бути. Усе буде любов. Хай твоє серце буде

Я знаю, що син мене любить. Так само, як він знає, що я люблю його "до неба і далі, до зірок і назад".
Але до цього він спокійно сприймав мою і татову відсутність, якщо залишався з бабусею. Знав, що батьки повернуться і всі разом поїдемо додому, а бабуся друг, погуляти/морозиво/торт (забагато морозива та тортів...).
Коли я поїхала з Бердянська, залишивши його з другом-бабусею, він засумував. Оскільки ми виїхали з готелю і тепер вони живуть у гостьовому будинку неподалік, він вирішив, що мама лишилася у готелі працювати, як вона робила два тижні до того. Кожен вечір виходив до воріт і просив піти до мами, доки не згодилися перевірити. Зараз він багато плаває, грається з сестрою, їсть морозиво, гуляє, а потім сідає тихенько поплакати і спитати, коли буде мама.

Дитина хоче або білу кицю, яку зватимуть Скай, або чорну кицю, яку зватимуть Котлетка.
Поки дитина обирає, батьки тягнуть час

Подивилася на ціни турів до Занзібару у жовтні. А нічого так. Кам'яне місто може стати ближчим.