Умерла папина мама. Меня на похоронах не будет - работающая женщина не в стране...
Во мне нет сильной боли утраты - ранняя смерть папы выжгла наперед всю боль от ухода пожилых родственников. И уходила бабушка тяжело. Деда жалко - 60 лет они были по-своему счастливы вместе. А бабушка останется в моей памяти двумя диалогами:
- ба, что тебе подрить?
- подаруй мені духі. І помаду, ну таку, щоб не сільно ярка, але ж щоб губи були
***
- поїдете у отпуск?
- ба, ну яка тут відпустка - валюту так трясе. Мабуть, будемо ще квартиру купувати, щоб гроші не згоріли
- от знаєш, дитино, у ту хату твою може снаряд влучити, як в нашу. І куди дінеться та твоя хата і лахміття? А у спомини про путішествія снаряд не попаде...
Вот теперь запекло в груди. Пап, принимай. Ты там освоился уже