Минулого вересня вирішила привести своє тіло до гармонії з собою, бо було мені без цієї гармонії дещо незручно, а вимушена відмова від фізичного навантаження додавала конфлікту нашим відносинам. Взяла:
- контроль споживання та витрати калорій
- досягнення середньотижневого дефіциту замість щоденного
- cheatmeal раз на тиждень
- акцент на білкову їжу за відсутності будь-яких заборон
- всі страви насичені смаками (я за місяць споживаю свою у минулому річну норму спецій)
Солодкого я перехотіла вже на другий тиждень. Ніколи в житті зі мною такого не було. Голодною за увесь цей час я жодного разу не була. І що найголовніше - мене за увесь цей час жодного разу не мучила совість чи жахи. Була у мого тіла така собі психосоматична реакція: якщо я з'їдала щось вщент недієтичне, я одразу ненадовго наливалася водою. На кшталт демонстрації наслідків. З вересня я про цей ефект забула попри щотижневий cheatmeal, як і про деякі інші гормональні ефекти. Грудневі комплексні аналізи були посередині норми.
З середини вересня до середини березня я чемненько здихалася 8 кілограмів. Більше мені не треба. Тепер я просто тримаю норму ваги. Але тепер інша проблема: часто я просто не можу наїсти на норму калорій. Я стільки іжі не хочу. Дорогий пропонує продавати надлишок йому, як у Кіотському протоколі.